У Ялті завершилася десята Міжнародна конференція «Міжнародні автомобільні перевезення – проблеми, шляхи їх вирішення та перспективи розвитку». В її роботі взяли участь фахівці транспортної галузі багатьох держав.

Відкриваючи форум, президент АсМАП України Леонід Костюченко нагадав, що ювілейна зустріч фахівців транспортної галузі відбувається в умовах світової фінансової кризи. Безумовно, це наклало свій відбиток на тематику питань, що обговорювалися.

Показово, що цього року до Криму вперше завітав президент Міжнародного союзу автомобільного транспорту, пан Януш Лацни. В ексклюзивному інтерв’ю журналістам порталу «Континенту» він, зокрема, відзначив необхідність плідної співпраці міжнародних автоперевізників з представниками державної влади. «Особливо, це актуально в умовах кризи, – додав пан Лацни. – Давайте поглянемо, які кроки було здійснено в розвинутих державах. Там суттєві суми було виділено на банківську сферу. Загалом, вірне рішення. Однак, розвиток торгівлі ще більше неможливо уявити без транспортного сектора. Відтак, аналогічні кроки мають бути здійснені й тут».

Свого колегу підтримав і генеральний секретар МСАТ Мартін Мармі. «Ми всі мусимо визнати: перевізники постраждали від нинішньої фінансової кризи найбільше. Фактично, від того, що комерційні банки припинили видавати кредити, наші колеги отримали подвійний удар. Перший – їм самим потрібні кредити на придбання нових транспортних засобів. І другий – їхні ж клієнти не в змозі завантажити достатню кількість авто через брак коштів».

Мартін Мармі нагадав, що ще в квітні нинішнього року МСАТ ухвалив низку антикризових рекомендацій до урядів держав світу. Зокрема, знизити відсоткові ставки на кредити, переглянути питання банкрутства підприємств, сприяти розвитку торгівлі тощо. За його словами, Міжнародний союз автотранспорту працюватиме в такому ж руслі й надалі.

Характерною особливістю нинішнього перевізного бізнесу (зокрема, й для України) є та, що чимало компаній сьогодні намагаються переорієнтовуватися з Заходу на Схід. Саме у східному напрямку перевезення сьогодні неабияк затребувані. Зокрема, нещодавно запрацював новий проект – «Нова Євро-азійська автотранспортна ініціатива» (NELTI). Головним її завданням є розвиток регулярних комерційних автомобільних перевезень між Китаєм, державами Центральної Азії та Європейським континентом.

Розвиткові NELTI чимало уваги приділили й учасники Ялтинської конференції. Зокрема, низка доповідачів звертала увагу на необхідності розширення транспортних коридорів з Китаю до Європи. Річ у тім, що в умовах стрімкого нарощення об’ємів виробництва в Китаї, морські порти далеко не завжди справляються з поставленими завданнями щодо транспортування вантажів. Ще одна причина активізації саме автомобільного напрямку – значна економія часу. Адже морем товари з Китаю до Європейського континенту подорожують 45-55 діб.

А от сушею до місця призначення можна доїхати за 12 днів. Саме це довів торішній спеціальний автопробіг Брюссель-Пекін. Щоправда, задля ще більшої економії часу потрібно вдосконалювати дорожну інфраструктуру. І передусім, на азійському континенті. Бо ні шляхів, ні відповідної інфраструктури тут поки що явно не вистачає.

Значна увага була приділена ще одному питанню. Причому, воно тягнеться з попередньої конференції. Нагадаємо, торік саме у Ялті було підписано спеціальний Меморандум, в якому Україна, як і низка інших держав СНД, пропонували відстрочити введення на своїй території обов’язкове використання цифрових тахографів уже з червня 2010-го року. Втім, вочевидь, цього зробити не вдасться. Відтак, на підготовку в нас залишилося дуже небагато часу.

Сьогодні ДержавтотрансНДІпроект має визначити компанію, котра відповідатиме в Україні за сертифікацію цифрових тахографів. «Якщо ця робота не буде завершена найближчим часом, – б’є на сполох президент АсМАП Леонід Костюченко, – на українських перевізників очікує дуже серйозний удар. Вони не зможуть перевозити вантажі до зарубіжних держав навіть за наявності цифрових тахографів. Адже відповідна процедура сертифікації має завершитися. І компетентні органи нашої держави повинні поспішити».

До речі, уже з 20 грудня на перевізників очікує ще одна новація, пов’язана з використанням тахографів. Саме з цього дня остаточно наберуть чинності зміни до Конвенції ЄУТР, котра регулює режим праці та відпочинку водіїв. Одна з таких змін зводиться до того, що далекобійник, котрий перебуває у рейсі, повинен мати при собі не сім тахошайб за попередній період роботи (як тепер), а 15. І це – ще не все. Бо з березня наступного року треба запасатися 28 тахошайбами за попередній період роботи.

Другий день роботи конференції, переважно, був присвячений питанням, пов’язаним з діяльністю митних органів. Показово, що до Ялти завітав керівник Держмитслужби України Анатолій Макаренко. Він заявив, що митники сьогодні ставлять перед собою завдання стати сервісною службою для тих, хто своєю діяльністю сприяє наповненню державної скарбниці.

На жаль, на сьогодні поставлене завдання ще не реалізоване повною мірою. Причому, це визнають навіть самі митники. Наприклад, заступник голови ДМСУ Олександр Федоров у своєму виступі зауважив, що представники митного відомства самі не раз ініціювали зміни до митного кодексу України. Зокрема, кричущо несправедливим є його положення про затримання фур, водії яких намагаються перевезти якусь контрабанду (переважно, цигарки) через державний кордон. «Чому в результаті нечесних дій водія мають страждати вантажоотримувач і, головне, перевізник? – поставив риторичне запитання пан Федоров. – Транспортний засіб має не стояти, а працювати. Тоді перевізники не зазнаватимуть збитків».

Цікаво, що у питанні корекції митного законодавства Україні варто було б повчитися у Казахтану. Віднедавна там уже діють певні зміни, а на черзі – ще низка. Зокрема, сьогодні на розгляді в казахському парламенті перебуває проект документа, яким з кордону на внутрішні митниці буде прибрано усі додаткові контролюючі служби – еоклогічна, фітосанітарна тощо. На пунктах пропуску працюватимуть тільки прикордонники та митники. Нагадаємо, українські перевізники уже не перший рік піднімають це питання, але, поки що, на жаль, безуспішно.

За результатами роботи ювілейної, десятої Міжнародної конференції було ухвалено спеціальну резолюцію. Прокоментувати цю важливо для українських перевізників подію ми попросили президента АсМАП Леоніда Костюченка:

«Тема у нас актуальна і вона залишається такою не один рік, це – транспорт, міжнародні перевезення, перепони, шляхи їх вирішення і перспективи розвитку, – розповів Леонід михайлович. – Ціла гама питань за ці дві доби була обговорена. Дуже приємно, що в роботі конференції брали участь представники Мінтрансу, голова ДМСУ Анатолій Макаренко, керівник ДАІ МВС України Сергій Коломієць та багато колег з асоціацій міжнародних перевізників.

Були не лише пленарні засідання, а й засідання «круглого столу», де розглядалися питання впливу кризових явищ на міжнародні перевезення. По-друге, обговорювалися питання зняття перепон при перетині кордону на міжнародних переходах. Обговорювалося питання, яке стосується палива і його вартості. Словом, дуже багато питань, які пов’язані з економікою, з митними процедурами, з діяльністю міжнародних перевезень.

За підсумками цієї роботи була прийнята резолюція. Резолюція носить досить декларативний характер, але це – Міжнародна конференція, не все можна на її рівні обговорювати, що стосується внутрішніх проблем. Головне, що ця резолюція вміщає звернення ІRU, пана Мармі, який теж брав участь разом з президентом МСАТ, паном Лацни. Ця резолюція включає низку пропозицій до уряду. Перше – на період кризи не збільшувати навантаження фінансове на бізнес міжнародних перевезень. Друге – стати на позиції протекціонізму для українських міжнародних перевізників. Спростити процедуру отримання ліцензійних документів. По-третє, спростити всі процедури, які стосуються завезення рухомого складу на територію України. І саме головне – спростити до мінімуму процедуру проходження кордону, бо неефективна втрата часу – це те, що б’є по міжнародних перевезеннях. Якщо буде більше товарообігу, більше надходження до держбюджету, буде більше й прибутку у міжнародних перевізників, які сьогодні, на жаль, працюють на грані нульової рентабельності і виживають у дуже важких умовах.

В резолюції також є пропозиція до уряду, щоб він звернувся до банківської системи. Бо цей курс валют, який ми сьогодні спостерігаємо, росте космічними кроками. А всі контрактні угоди підписані нашими перевізниками у валюті. Словам, чимало питань, які нині турбують перевізників, знайшли відображення в резолюції. Цей документ буде направлено до уряду, до прем’єр-міністра і я впевнений, що керівник КМ дасть доручення керівникам відповідних міністерств і ми з кожним керівником будемо опрацьовувати питання, які стосуються урядових постанов, потенційних змін до законодавства тощо».

Словом, ювілейна конференція АсМАП не пройшла марно. І це визнали всі її учасники та гості. Українські ж міжнародні перевізники отримали відповіді на низку запитань. А головне – бодай невеличку впевненість у завтрашньому дні. Зрештою, якою б тяжкою не була криза, і вона – не вічна.