Зміни до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення внесли суттєві корективи у правила, що застосовуються при визначенні об’єкта оподаткування у контрольованих операціях. Ці зміни набрали чинності 13.08.2015 р., але застосовуються до всіх операцій, проведених з початку 2015 року. Як визначити, чи є операція контрольованою?

1. Статус контрольованої операції Для визначення статусу контрольованої операції, що застосовується за результатами 2015 року необхідно :

- визначити суму доходів компанії за 2015 рік за правилами бухгалтерського обліку. У розрахунок включають всі види доходів, а саме:

-Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

-Інші операційні доходи;

-Інші фінансові доходи;

-Інші доходи,

а також доходи від припиненої діяльності до оподаткування, які не зазначені у Звіті.Господарські операції будуть визнаватися контрольованими, якщо одночасно виконуються наступні умови:

а) річний дохід платника податків за 2015 рік перевищує 50 млн. грн. ( за вирахуванням непрямих податків) ;

б) обсяг господарських операцій з контрагентом нерезидентом перевищує 5 млн.грн.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольоми операціями є:

- господарські операції , що впливають на об’єкт оподаткування сторін(сторони) таких операцій , що здійснюються платником податків з пов'язаними особам - нерезиденами;

- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;

- операції однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований в країні, що входить до спеціального переліку визначеного Кабінетом Міністрів України.

При затвердженні переліку враховується два критерії :

-розмір податку на прибуток в державі (на 5 і більше відсоткових пунктів менший, аніж в Україні);

-наявність договорів з положеннями про обмін інформацією.

З 01 січня 2015 по 14.05.2015 року, щодо переліку держав необхідно керуватися Розпорядженням КМ України № 1042 –р від 25.12.2013 року.

З 15 травня 2015 року по 15 вересня 2015 р. керуємося Розпорядженням КМ України №449 – р від 14.05.2015 року з оновленим переліком держав.

З 01 липня 2015 року з даного переліку виключена «Австрійська Республіка» згідно Розпорядження КМ України № 677-р від 01 липня 2015 року.

З 16 вересня 2015 року вступило в дія Розпорядження КМ України № 977-р від 16.09.2015 року, яким виключено з переліку наступні держави:

• Гваделупа;
• Ліванська Республіка;
• Велике Герцогство Люксембург;
• Республіка Мальта;
• Королівство Марокко;
• Об’єднані Арабські Емірати;
• Республіка Сінгапур;
• Швейцарська Конфедерація;
• Ямайка,
• та включена до переліку Грузія.

В разі, якщо ваші господарські операції з нерезидентом, який зареєстрований в одній із вище вказаних країни, яка була включена або виключена зі спису переліку держав в 2015 році,звіт подається за період коли держава була включена до даного переліку.

Якщо один і той самий контрагент брав участь як у операціях придбання, так і у операціях продажу, до уваги береться сумарний обсяг цих операцій.

Операції з резидентами у 2015 році не належать до контрольованих.

ІІ. Використання методів трансферного ціноутворення

В п.39.3 ст.39 ПКУ визначено перелік фінансових методів, а саме:

- порівняльної неконтрольованої ціни;

- ціни перепродажу;

- «витрати плюс»;

- чистого прибутку;

- розподілення прибутку,

які можуть бути використані при доведенні відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Натомість такий перелік є невиключним і платник має право використовувати для доведення будь-які інші показники рентабельності.

Для контролю над трансферним ціноутворенням розраховується діапазон цін на товари, що склалися на товарній біржі. КМУ визначає перелік світових бірж, дані яких мають братися до уваги щодо кожної групи товарів, а також перелік самих товарів, які мають біржове котирування.

Якщо товари, що є предметом купівлі-продажу, мають біржові котирування, то застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Якщо товари не мають біржових котирувань, або предметом операції є послуги або інші активи, що не мають активного ринку.

Слід звернути увагу на той факт, що операції які не впливають на оподатковуваний прибуток, не є контрольованими. Наприклад, операція придбання об’єкта основних засобів у нерезидента не змінює безпосередньо суму прибутку, але оподатковуваний прибуток буде зменшуватися на нараховані суми амортизації об’єкта і вона є контрольованою. Тому ця операція є такою, що впливає на оподатковуваний прибуток. Операції з продажу товарів через комісіонера – нерезидента є контрольованими незалежно від інших обставин.

ІІІ.Якщо контрагент – нерезидент є пов’язаною особою з платником податків.

Перелік пов’язаних осіб є доволі широким. Умовно його можна поділити на чотири групи:

Перша група – це особи, пов’язані з компанією відносинами власності. До них належать:

• Власники суттєвої частки участі у капіталі компанії (20 та більше відсотків). При цьому власник суттєвої частки може володіти своєю часткою як безпосередньо, так і через ланцюг інших пов’язаних осіб;
• Юридичні особи, у яких компанія прямо або опосередковано є власником суттєвої частки участі у капіталі;
• Юридичні особи, що мають спільних власників суттєвої частки участі у капіталі.

Друга група пов’язаних осіб – це особи, яких з компанією пов’язують відносини контролю. Хоча наявність контролю найчастіше випливає з права власності, наявність цього права не є обов’язковою. Наприклад, контроль особи над компанією може встановлюватися законом, статутом або договором.

До цієї групи належать:

• Особи, що здійснюють контроль над компанією – призначають керівника або більшість у керівному органі компанії;
• Інші юридичні особи, над якими компанія має контроль через призначення їх керівників або більшості у керівному органі;
• Юридичні особи, що мають спільних суб’єктів контролю, тобто юридичних або фізичних осіб, які призначають керівників (більшість керівного органу) обох компаній.

Третю групу пов’язаних осіб пов’язує стратегічне або операційне управління.

До них належать:

• Посадові особи, які здійснюють стратегічне або операційне керівництво компанією;
• Компанії, що мають однакові склади керівних органів, або принаймні однаковий склад більшості членів керівних органів;

Четверта група пов’язана відносинами фактичного фінансового контролю, які можуть виникати навіть за відсутності юридичного права власності чи юридичного контролю. Підтвердженням наявності фактичного фінансового контролю є надання або гарантування юридичною або фізичною особою іншій юридичній особі кредитів (позик, поворотної фінансової допомоги) на суму, що перевищує 350% власного капіталу боржника або кредитора.

ІV Якщо контрагент не є для компанії пов’язаною особою

Операція буде розглядатися як контрольована, якщо контрагент є резидентом країни (території) з низькими ставками корпоративного податку, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів.

Якщо контрагент не є ані пов’язаною особою, ані резидентом юрисдикції з низькою ставкою податку необхідно перевірити, чи не виконує він функцію посередника у операції з пов’язаною особою.

Якщо так, то необхідно визначити, яку саме функцію у операції відіграє посередник, та чи є ця функція суттєвою.

Якщо без залучення посередника операція була б неможливою або економічно недоцільною, то функція посередника є суттєвою, або він залучає істотні активи та приймає на себе істотні ризики операція не вважатиметься контрольованою.

Якщо ж ризики або активи посередника у операції не є суттєвими, то така операція принципово не відрізнятиметься від операції купівлі або продажу безпосередньо у пов’язаної особи (безпосередньо пов’язаній особі) в такому випадку операція розглядатиметься як контрольована.

V. Термін подання звітності та підстави для перевірки.

Відповідно до п.39.4. ст. 39 ПКУ для контрольованих операцій звітний період є календарний рік. Платники податків, які відповідають умовам п.п.39.2.1. п.39.2 ст. 39 ПКУ зобов’язані подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізовує державну податкову та митну політику до 01 травня року, що настає за звітним.

В зв’язку з внесенням змін до п. 39.5.2 ст.39 ПКУ, залишилося три офіційні підстави для перевірки по контрольованим операціям:

• надсилання контролюючим органом повідомлення про виявлені контрольовані операції;
• виявлені за результатами моніторингу контрольованих операцій невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
• неподання платником податків (подання з порушенням вимог ПКУ) звіту чи документації з трансфертного ціноутворення.

Тривалість перевірки контрольованих операцій контрольованими органами залишилася, як і раніше протягом календарного року (365 календарних днів).

VІ. Штрафи

В 2015 році встановлені нові штрафи:

• збільшено штраф за неподання (несвоєчасну подачу) звіту про контрольовані
• операції зі 100 до 300 розмірів мінімальних зарплат станом на 01 січня звітного року, при звітності за 2015 рік 365 400 гривень.
• обмежено суму штрафу за недекларування у поданому звіті контрольованих операцій у розмірі 1% від суми таких операцій, однак не більше, ніж 300 розмірів мінімальних зарплат станом на 01 січня звітного року 365 400 гривень.
• залишилася незмінною сума штрафу за неподання документації з трансферного ціноутворення. Платник сплачує 3 % від суми операцій, щодо яких не подана документація, однак не більше, ніж 200 мінімальних зарплат ( за 2015 рік 243 600 гривень) за контрольовані операції, здійснені в звітному році.

Департамент економіки та фінансів