Шановні учасники!

В додаток до інформації наданої 21 березня 2018 року, щодо Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року, якою затверджено новий порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, звертаємо Вашу увагу на новий порядок роботи комісії ДФС, які ухвалюють рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації, а також порядок розгляду скарг платників ПДВ на рішення комісії.

Подача таблиць даних платника, як упередження для блокування.

Щоб упередити зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування за ідентичними операціями, можна подати в електронному вигляді таблицю даних платника.

Таблиця має відображати специфіку господарської діяльності платника ПДВ окремо за кожним видом економічної діяльності. У ній зазначають лише ті коди, які справді відповідають діяльності платника, реєстрацію податкової накладної щодо якої зупинено. Якщо таблицю заповнили правильно, надалі реєстрацію податкових накладних із зазначеними кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або послуг згідно з ДКПП не зупинятимуть.

Якщо ДФС із 01.07.2017 вже врахувала таблицю, надалі реєстрація податкової накладної чи розрахунку коригування за операціями, зазначеними в таблиці, не підлягає зупиненню.

Форму таблиці містить додаток 3 Постанови № 117. Її майже не змінили, а значить, алгоритм заповнення лишився такий самий.

Відомості про засоби електронного зв’язку ДФС, якими можна подавати таблицю, ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті.

Дії платника у разі зупинення реєстрації податкових накладних

Зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) підтверджує відповідна квитанція. Орган контролю надсилає її платникові ПДВ в автоматичному режимі протягом операційного дня. Крім переліку критеріїв ризику, квитанція має містити розрахунок показників за кожним критерієм.

Після спливу 365 днів незареєстрована податкова накладна вже недійсна.

Платник, який отримав квитанцію, має підготувати документи (таблицю, письмові пояснення, копії документів, необхідних для того, щоб орган контролю вирішив зареєструвати податкову накладну) та подати їх в електронному вигляді органу контролю. На це платник має 365 календарних днів із дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, розширили. Тепер він включає:

• договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлені повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника для здійснення операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т. ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи про підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачає договір та/або законодавство.

Платникові дозволили подавати один пакет документів до декількох податкових накладних, якщо такі податкові накладні складені на одного отримувача — платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП).

Повноваження комісій органів контролю

Минулорічний досвід показав, що одна комісія ДФС не встигала опрацьовувати великий обсяг документів, який їй надсилали платники. Щоб оперативно розглядати пояснення і документи, ДФС створить комісії двох рівнів, а саме:

1) комісію регіонального рівня:

• комісії головних управлінь ДФС в областях,
• комісії головного управління ДФС в м. Києві,
• комісії Офісу великих платників ДФС.

2) комісію на центральному рівні:

• комісія ДФС.

Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН.

Комісія регіонального рівня розглядає документи, що подали платники, та протягом п’яти робочих днів приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації, яке надсилає:

• платникові ПДВ — якщо обсяг постачання, зазначений у зареєстрованих у поточному місяці податкових накладних (розрахунках коригування), з урахуванням цієї податкової накладної, менший за 30 млн грн;
• комісії центрального рівня — якщо зазначений обсяг більший ніж 30 млн грн.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації реєструють в окремому електронному Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинили. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому реєстрі. Платники матимуть доступ до цього реєстру і в режимі онлайн зможуть знайти інформацію щодо розгляду і статусу зупинених податкових накладних.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і копій документів, може ухвалити інше рішення. Рішення комісії також реєструють в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилають платникові ПДВ. У такому разі рішення комісії регіонального рівня скасовують.

Якщо рішення комісій не зареєстровані у встановлений строк, зупинену податкову накладну мають зареєструвати в ЄРПН автоматично.

Форму рішення про відмову в реєстрації доопрацювали і тепер рішення комісії про відмову в реєстрації більш деталізоване. У ньому, зокрема, мають зазначати чітку вмотивовану підставу відмови.

У реєстрації можуть відмовити, якщо платник ПДВ:

• не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (розрахунку коригування), реєстрацію якої зупинили;
• не надав копій документів, необхідних, щоб ухвалити рішення про реєстрацію;
• надав документи, складені з порушенням законодавства.

Департамент економіки та фінансів